Творчество > !ТІЛЬКИ ДЛЯ ТИХ, ХТО РОЗУМІЄ Українську МОВУ! 

Извените за ТАКОЕ заглавие, но иначе вы не поймёте мой стих, который я соченил на тему моего любимого FALLOUT'а.

ВІЙНА

Мені казали:
"Буде лагідний дощ".
Мені казали:
"Сонце вийде із-за хмар".
Мені казали:
"Пташка заспіває пісню".
Мені казали:
"Жовте листя та сніг,
Не з’являться ніколи
На Землі".
...Більш.
Мені казали...

Мені казали,
Що всі невзгоди
Людство позаганяло у клітки.
Мені казали,
Що на планеті
Пануватиме МИР завжди.
Мені казали,
Що сніг, на мить,
Притрусить залишки війни,
А потім згине
Назавжди.
Мені казали...

Мені казали:
"Атом вірний нам,
Як собака",
Мені казали:
"Він з радістю
Подасть на поміч лапу".
Мені казали:
"Цуцик мирний,
Як кошеня".
Але нещастя сталось -
Змерзло цуценя.
Мені казали...

І щоб зігрітись
Хоч би трохи,
Він розпалив вогонь
Людської скорботи.
Змусив палати будинки,
Як сірники,
Людей підпалював
Немов свічки.
Тіла їх перетворював
На тіні,
І плакать змусив
Душі їхні.

Омив вогнем
Землю-матусю,
Очистив від бруду
І набридливих людей.
Тих, хто помирать
Не хотів дуже,
Вживив під хвору
Шкіру їй.
Зраділа хозяйка
Бешкетливого пса:
Нарешті упало
Ярмо з натруджених пліч.
Нагородила щедро
Звіра вона,
Побіцявши перетворити
Безмежні володіння свої
На пісчану смерть.

Не мерзнути більше
Йому ніколи,
Ніколи не прагнути,
Хоч якогось тепла.
Хозяйка зробить,
Як обіцяла,
По цьому приводу
Хвилювань не було у пса.
Ось зовсім скоро
Счезнуть залишки лісів -
Тіні залишиться мало,
Не буде більше великих міст -
Бетон, як листя опале.
Залишки благ цивілізації,
Дражнитимуть здичавілий люд...
Багато роботи у Геї
І спати їй треба.

Кістяком залізним
Будинок оре буре небо,
Пацюк шматує
Загиблої дівчинки тіло,
Окремі люди заховались
В підземні комірчини,
Але ще більше на горі
Піддадуться змінам:
Слабкі характером
В лоби пускають кулі,
Той, хто психічно хворий,
Тепер вбивати любить,
Великі теж неаби якими будуть,
Сталевими м’язами набухнуть.
Зеленим гігантом
Не остання справа бути -
Сталева міць його в пригоді буде.

І спить Земля
У темному Небутті.
Під атомною ковдрою тепло їй.
Тепло їй, але не псові -
Під ковдрою снігові сугроби.
Але до вічної Спеки не довго чекати,
Земля століття два чи три буде спати.

26. 06. 2006.

PS ДА! ещё одно: это мой ПЕРВЫЙ стих написаный на родном языке, так что... относитесь как-то более терпеливо. ок? =)

Украинский знаю. В Фоллаут не играл.
Должен вас огорчить (или обрадовать) -- свой ПЕРВЫЙ стих вам еще предстоитнаписать. Так как вышеизложенный текст не имеет со стихами ничего общего.

> Chubaka

Строгий, но справедливый Чубака. :)))))
Украинского не знаю, поверю Мише на слово..

> свой ПЕРВЫЙ стих вам еще предстоитнаписать

в некотором смысле я с вами согласен,
Так что обижаться не буду)